| |
| Пропоную пройти тест на знання України. Мій результат 85 балів зі ста. А який буде у вас? | Тест на украинскость от "КП" в Украине" | Ваш индекс украинскости: 85 «Ну, ты жжешь!.. Ой, вибачте, вельмишановний пане… ВИ ЩЕ ТОЙ ЗНАВЕЦЬ РІДНОЇ НЕНЬКИ! Хильнемо по чарці за вашу розумну голову і порадіємо: ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ НІ СЛАВА НІ ВОЛЯ!!!» | | | Пройти тест! |
За тест дякую kluka99 | |
|
| Насправді на фото праворуч Бригаденфюрер СС Фріц Вітт, ну а ліворуч всім відомий нам Пітерський маланєц | |
|
| Гріхи проти крові й раси є найстрашнішими гріхами на цьому світі. Нація, яка піддається цим гріхам, приречена! (А. Гітлер)
| |
|
|  Рівно 2 роки тому все прогресивне людство простилося з великим сином чилійського народу, борцем за право своєї нації й держави називатися великою й могутньою, світочем світового націоналізму Августо Піночетом.
Великому Августо Піночету судилося очолити одну з найбідніших латиноамериканських країн - Чилі в найскрутніші для неї роки. Економічна, соціальна, політична криза, зубожіння населення - ось що характеризувало Чилі в момент приходу генерала Піночета до влади.
Завдяки своїм рішучим й радикальним крокам в сфері внутрішньої й зовнішньої політики, Піночету вдалося витягти чилійців з прірви злиднів й кризи, значно підняти авторитет Чилі на міжнародній арені.
Незабутнім та неоціненним вчинком генерала була його боротьба проти хвороби ХХ ст. - комунізму та інших антидержавницьких сил. Великий Августо Піночет по суті став першим чільником після Гітлера, хто не просто відкрито виступив проти червоних паразитів, а й жорстко протистояв їхнім діям.
Піночет був пристрасною людиною, вірним своїм принципам і ідеалам, який всю душу віддавав своїй країні. Віддавав до останнього, навіть коли був на пенсії і коли навколо його особи точилася брудна брехлива пропаганда. Його справедливо можна поставити в один ряд з такими великими постатями як Хмельницький, Бісмарк, Гітлер, Бандера та Шухевич.
Вічна пам'ять і вічна слава генералові Августо Піночету! | |
|
| Poll #1272322
Open to: All, detailed results viewable to: All, participants: 45 Якби вибори до ВР відбулися найближчим часом, за кого б Ви проголосували? | |
|
| Навіть в страшні роки Голодомору 1932-33 рр. в українців не зникало почуття гумору. Так з народу вийшло багато частівок, що стосувалися голоду в Україні й слід сказати, як найправдивіше змальовують тодішню ситуацію в УССР. Ось на приклад один з них:
В тридцять третьому году Ми вже їли лободу. Нема хліба, нема сала - Комсомолія забрала.
Отже й через сарказм пізнаємо про більшовицьке іго, що забрало життя понад 20 мільйонів українців.
( До Вашої уваги інші частівки часів Голодомору )
| |
|
| Сьогодні побував на вшануванні жертв Голодомору 32-33 рр.
Цьогоріч вшанування проводилося не на Михайлівський площі як зазвичай, а між Лаврою та парком Слави де втулили "меморіал" пам'яті жертв Голодомору. Скажу чесно, виглядала вся ця композиція - свічка з хрестом й вилітаючими лелеками, смішно й ганебно водночас. Складалося враження, що архітектори цього монументу або жиди або заслані з Москви. Свічка нагадує чи то різдвяну чи то зі святкового пирога, але ніяк не поминальну; місце, як я писав вище вибране теж не найкраще; зліва совковий символ - монумент невідомому солдату, який значно перевищує свічку, справа - оплот російського шовінізму - Лавра.
Сам скорботний мітинг це взагалі окрема тема.
Ні тобі озвучки, ні площі перед пам'ятником, ні можливості дістатися до меморіалу. Обходив кордони ментів десятою дорогою. Ще зараза погода підвела. Пробирався через натовп проплачених шанувальників жертв Голодомору, що дуже було наприємно чути як ці пацани за, як виявилося 120 гривень, гигочуть, разґаварівают й дупля не врубають чого тут знаходяться. Трохи пізніше, коли менти нарешті пустили на територію меморіалу, чи себто до зупинки тролейбусу й параші (саме коло цих будівель компактно розташувався меморіал) почув розмову по телефону одного пацана: "Я ше в Києві. Та от зара получу денгі за голодомор і їду". Пацан атжог звичайно, тільки від цієї фрази стає зовсім не смішно, навпаки. Людей було до 2-х тисяч й всі вони стояли на дощі в багнюці за 100 метрів від пам'ятника, а хоружівські пани молилися під парасольками. Космос, сцука, навіть нормальної землі й побільше площі не міг виділити. До речі, вдалося побачтити його краєм ока й навіть те, що він щось жував. Фотозвіт не робив - фоткати ментів й парасолі якось не хотілося...
Коротше кажучи, позитивних вражень не було. Ще раз впевнився в тому, що Ющенко - лопух, який не може довести до пуття нічого із запланованого, будь то УПА з визнанням якої він носиться вже 4 роки, військовий парад на День незалежності, чи той самий Голодомор. Що вже казати про порядок в державі...
Чим би дитя не тішилося...
| |
|
|